"Я подумаю" або кандидат-невдаха

Багато млм підприємців проводячи презентацію можливості бізнесу, холерично бояться завершити переговори, тому що боять почути від потенційного кандидата відмову, а саме слова "Я подумаю". Однією із низки причин є психосоціальні перешкоди на шляху до змін у вашого кандидата, а саме (трішки інформації з енциклопедії):

1) Брак довіри

Може стосуватися проекту, що передбачає зміни, або до тих, хто ним керує. Існують також фільтри сприйняття, так званий перцептуальний захист. Суть його в тому, що люди мають нахил охочіше сприймати ті речі, які добре ув’язуються з їхнім теперішнім баченням навколишніх реалій. Якщо особа вже виробила певну думку щодо чогось, то переконати її в іншому досить важко. Люди захищають себе від можливих посягань на стиль їхнього життя, по-перше, читаючи і слухаючи лише те, з чим вони погоджуються, по-друге, вигідно забуваючи все, що могло б змінити їхнє світобачення, не узгоджується з їхніми власними ціннісними орієнтаціями.

2) Страх перед невідомим.

Будь які зміни породжують страхи - зазнати невдачі або схибити. «Неможливими» зміни є, насамперед, у свідомості людей.

3) Загроза втрати влади та впливу.

 Окремі особи в організації можуть вбачати в запровадженні змін загрозу своїй владі та впливу. Основою такої влади в колективі може бути контроль над чимось, чого люди потребують, скажімо, над інформацією чи матеріальними ресурсами. Після того, як розподіл відбувся і влада стабілізувалася, окремі особи чи групи будуть чинити опір змінам, які можуть зменшити їхню владу та вплив.

4) Особистісні риси характеру.

Наприклад, догматизм та залежність. Догматизм – це незмінність особистих переконань. Особи, які відзначаються високим ступенем догматизму, взагалі більше схильні до опору будь-яким змінам, ніж особи менш догматичні. Другою причиною може бути залежність від інших. В екстремальних ситуаціях вона може проявитись опором запровадженню змін. Залежні люди часто втрачають здатність самостійно оцінювати ситуацію. Вони, найімовірніше, опиратимуться змінам доти, доки той, від кого вони залежать, підпише розпорядження і зобов'яже їх відповідно поводитись. Працівники, які надто сильно залежать від своїх керівників, аби не втратити досягнутого балансу у стосунках, скоріш за все не погодяться працювати за новими технологіями чи застосовувати нові методи, допоки не отримають розпорядження і роз'яснення, яким чином запроваджувані зміни можуть змінити їх продуктивність і яку це матиме для них вигоду.

5) Звички.

Допоки ситуація не загостриться, окремі особи можуть реaгyвати на неї звичним для себе способом. Від звички буває важко відмовитись, тому що вона для окремої особи - форма досягнення згоди з навколишнім світом і опанування ситуацією. Звички зазвичай пов'язані з комфортом та почуттям безпеки. Те, чи спричинять вони опір новаціям, залежить, певною мірою, від того, чи вбачатиме окрема особа якусь вигоду для себе від зміни своїх звичок. Наприклад, якщо в організації раптом оголосять, що всім працівникам підвищили платню на 20 %, то знайдеться дуже мало таких, хто протестуватиме, тому що для більшості - це нагода поліпшити своє життя. Але коли цю ж добавку обіцятимуть за умови, що вони працюватимуть не з 9.00 до 17.00, як досі, а у нічну зміну, то більшість не погодиться. Тому що їм довелося б змінити надто багато звичок - коли їсти, коли спати, коли бачитись із рідними і т. ін.

6)Відсутність гармонізації колективних зусиль.

Теорії інновацій розглядають поняття „опір інноваціям” також з боку споживача та економіки у цілому. Це свідчить про те, що розповсюдження нових товарів та технологій відбувається з великими складностями, особливо на початковому етапі. Незважаючи на те, що переваги інновацій є очевидними, на практиці підприємці усіма силами чинять опір введенню нового. Бо це вимагає змін у налагодженій роботі та викликає невизначеність та ризик. У першу чергу ризик полягає у тому, що невідома реакція майбутніх споживачів: яким характеристикам товару вони будуть приділяти першочергову увагу, а що будуть вважати другорядним. Тому поряд з організацією нового виробництва менеджер має зламати стереотипи не лише працівників, а й споживачів.

Люди, які маю певні перешкоди перераховані вище, не бажані для партнерства в МЛМ бізнесі, тому що багато не те що не стануть ТОП лідерами, а через кілька тижнів чи місяців вони можуть взагалі піти з бізнесу. А таких людей - БІЛЬШІСТЬ, тому БЕРЕЖІТЬСЯ ТАКИХ ЛЮДЕЙ!

А насправді бажаю Вам витривалості, впевненості в своїй діяльності та віри в себе для того, щоб відшукати 5-10 золотих кораблів з якими ви зробите ВЕЛИКИЙ БІЗНЕС і забезпечите собі фінансову незалежність на кілька поколінь!

З любов'ю Ваш

Андрій Шевага

Ренді Гейдж - "Здійсніть свої мрії"

Тренінг гуру МЛМ бізнесу, людини, яка виховала найбільшу кількість мультимільйонерів в МЛМ. Це відео допоможе зрозуміти найкращу та найпростішу можливість реалізувати свої мрії - це система багаторівневого маркетингу.  Давайте переглядати цей тренінг потенційним  кандидатам, які розглядають Вашу бізнес-пропозицію, щоб вони зрозуміли силу "ричага" і простоту ведення бізнесу.

Приємного перегляду)

Історія мережевого маркетингу

Що ж таке МЛМ, багаторівневий маркетинг або multi-level marketing??

- це cистема організації бізнесу та компенсацій, що використовується компаніями прямого продажу, за якої дистриб'ютор чи незалежний продавець може отримувати дохід не лише від обсягу особистого продажу продуктів і послуг, а й від обсягу продажу, здійсненого через мережу інших незалежних продавців, які були ним залучені та навчені для бізнесу. Кожен з агентів встановлює безпосередні контакти з потенційними покупцями та отримує прибуток від безпосередньої реалізації їм товарів. Крім цього, дистриб'ютор одержує прибуток у вигляді додаткових виплат від реалізації продукції усією або частиною підпорядкованої йому та створеної ним власноруч мережі агентів збуту.

У 1934 році Карл Ренборг заснував компанію "California Vitamins" і, завдяки новій системі продажів, коли споживачі продукту ставали і його розповсюджувачами (дистриб'юторами), компанія швидко досягла обороту 7 мільйонів доларів, не вклавши жодного долара в рекламу.

У 1939 році Карл Ренборг перейменував свою компанію в "Nutrilite Products" (за назвою продукту), зберігши принцип поширення харчових добавок. Його співробітники самі запрошували на роботу новачків, давали їм необхідні відомості про продукт і пропонували кожному будувати свою власну мережу, запрошуючи в бізнес своїх знайомих.

1959 рік. Подальша історія MLM пов'язана з іменами співробітників "Nutrilite" Річ Де Воса і Джей Ван Ендель, які після десяти років успішного бізнесу в структурах Ренборга в 1959 році створили свою власну компанію "American Way Corporation", скорочено "AMWAY" (Американський Шлях).

1959-1975 роки. Поступовий розвиток концепції «мережевого маркетингу». У світі існує всього 30 компаній MLM. У цей період велику роль у розвитку MLM зіграв Глен Тернер. Його компанія "Dare to Be Great" вперше в історії привернула до MLM десятки тисяч людей.

У 1975 році Федеральна Комісія з Торгівлі (Federal Trade Commission, FTC) у США ввела в дію ряд "Положень про структури типу" піраміда ". У процесі розслідування для нанесення головного удару серед 30 компаній була обрана компанія« Amway ». Через 4 роки суд виніс рішення - "метод розповсюдження товарів, званий багаторівневим маркетингом, є прийнятним і допустимим з точки зору закону способом продажів і розповсюдження продукції".

В 1979-1983 роках (після того, як судом було винесено рішення у справі «Amway») близько п'яти мільйонів чоловік вступили в систему мережевого маркетингу. В цей час виникло кілька сотень нових компаній. В асортименті мережевиків виявилися найрізноманітніші товари - страхові поліси, предмети побутової хімії, пластикові карти, прикраси, посуд, комп'ютери, міні-трактори та багато іншого.

1990-1999 роки. Щорічне зростання індустрії становить 20-30% незалежно від підйому або спаду світового виробництва. Тільки в Америці в цьому бізнесі задіяно більше 15 мільйонів чоловік.

Система MLM швидко поширюється в Канаді, Мексиці, країнах Південної Америки, Європи та Азії. На початку 90-х років мережевий маркетинг з'являється в Росії і сьогодні переживає період бурхливого зростання.

2000 і далі. Індустрія МЛМ має оборот понад 100 мільярдів доларів США, а число дистриб'юторів наближається до 55 мільйонам чоловік. 20% доларових мільйонерів Америки зробили свої капітали за рахунок мережевого маркетингу. В даний час мережевий маркетинг процвітає в 125 країнах усіх континентів.

61 спосіб управління часом від Алана Лакейна

Алан Лакейн (Alan Lakein) - провідний світовий фахівець з тайм-менеджменту, його фільми з тайм-менеджменту виграли 8 фестивалів і є кращими навчальними фільмами з даного предмета.

Найбільшу популярність йому принесла книга «Мистецтво встигати», яка була розпродана тиражем понад 3 млн. копій. В цій книзі Алан описав 61 метод тайм-менеджементу. Ось вони:

1. Я намагаюся отримати задоволення від кожної хвилини життя, наявною у моєму розпорядженні.
2. Я намагаюся отримати задоволення від усього, що я роблю.
3. Я - невиправний оптиміст.
4. Я намагаюся йти від перемоги до перемоги.
5. Я не витрачаю час на переживання з приводу своїх невдач.
6. Я не витрачаю час, випробовуючи почуття провини у зв'язку з тим, що я не зробив.
7. Я постійно нагадую собі: "Завжди можна знайти достатньо часу для того, щоб зробити важливі речі". Якщо це - важливі речі, я завжди знайду час для того, щоб їх зробити.
8. Я кожен день намагаюся знайти новий спосіб для того, щоб скористатися ним для виграшу в часі.
9. Я встаю о 5 ранку в будні дні (і рано лягаю спати).
10. Я з'їдаю полегшений обід, щоб не відчувати сонливість у другій половині дня.
11. Я не читаю газет або журналів. Я лише проглядає газетні заголовки, коли проходжу повз продавців газет, для того щоб знати про події у світі.
12. Я побіжно проглядає книги в пошуках цікавих думок.
13. У мене немає телевізора.
14. Моя робота розташована близько від дому, і я ходжу на роботу пішки. Лише коли я лінуюся або поспішаю, я їду туди на машині.
15. Я аналізую свої звички для того, щоб позбавитися від застарілих, або для їх поліпшення.
16. Я раз і назавжди покінчив з "очікуваннями". Якщо мені доводиться чекати, то я розглядаю таку ситуацію, як "подароване час" для того, щоб розслабитися, попланіровать або зробити що-небудь таке, що я б інакше не зробив.
17. Я ставлю свої годинники на три хвилини вперед для того, щоб почати день раніше.
18. У моїй кишені я ношу порожні картки, розміром з візитні, або бібліотечні формуляри, щоб записувати на них спостереження або думки, що виникають в голові.
19. Раз на місяць я переглядаю свої життєві цілі.
20. Кожен день я переглядаю список моїх життєвих цілей і визначаю, за допомогою яких дій я зможу домогтися їх здійснення.
21. Я нагадую собі про свої життєві цілях за допомогою написів, які я зробив на окремих листках паперу, поміщених на стінах мого кабінету і на письмовому столі.
22. Навіть коли я виконую нікчемні завдання, я не забуваю про свої довгострокові цілі.
23. Перше, що я роблю вранці - це планую свою діяльність на цілий день і розподіляю справи за ступенем їх значимості.
24. Я складаю список конкретних справ, які слід зробити протягом дня, і розподіляю їх у порядку значущості, а потім намагаюся зробити найважливіші справи якомога раніше.
25. Я заздалегідь складаю розклад своєї діяльності на три місяці вперед таким чином, щоб забезпечити рівномірний розподіл навантаження і різноманітність у заняттях на кожен місяць, а також зарезервувати "додатковий час" для здійснення "гарячих" проектів.
26. Я надаю собі можливість відпочити і нагороджую себе, коли завершую важливі справи.
27. Я роблю значні справи у першу чергу.
28. Я намагаюся домогтися успіху не стільки напруженим, скільки вмілим працею.
29. Я намагаюся виконувати тільки справи "А" і ніколи не робити справи "Б" і "В".
30. Я вірю в свою здатність вірно розподіляти справи за ступенем їх значимості і намагаюся дотримуватися цього порядку, чого б мені це не коштувало.
31. Я ставлю собі питання: "Чи відбудеться щось жахливе, якщо я не виконаю цієї справи?" Якщо відповідь негативна, то я його не роблю.
32. Якщо мені здається, що я починаю зволікати, я задаю собі питання: "Чого я прагну уникнути?" і, отримавши відповідь, намагаюся зустріти цю проблему лицем до лиця.
33. Я завжди використовую правило 80/20.
34. Я починаю роботу з найбільш плідною частини проекту і часто після цього мені не потрібно робити інше.
35. Я намагаюся відкинути непродуктивну діяльність як можна швидше.
36. Я надаю собі достатньо часу для того, щоб зосередитися на виконанні справ високої значимості.
37. Я розвинув у себе здатність зосереджувати свою увагу і свої зусилля на одному предметі протягом значних відрізків часу.
38. Я зосереджую послідовно тільки на одному предметі.
39. Я концентрую свої зусилля на предметах, які принесуть мені найбільш значні довгострокові блага.
40. Я намагаюся проявити особливу енергію і завзятість, коли я відчуваю, що можу перемогти.
41. Я привчив себе виконувати свій список "Що треба зробити", не пропускаючи важких справ.
42. Я намагаюся здійснювати значну частину свого розумового процесу на папері.
43. Я намагаюся робити творчу роботу на самоті по ранках і використовую другу половину дня для зустрічей і нарад.
44. Я визначаю точні терміни для завершення справ для себе та інших.
45. Я намагаюся активно вслухатися в хід кожної дискусії.
46. Я намагаюся не розтрачувати попусту час інших людей
47. Я намагаюся доручити виконання справ іншим людям, якщо ці справи знаходяться в сфері їх компетенції, і вони краще можуть з ними впоратися.
48. Я звертаюся за допомогою до фахівців, щоб вони мені допомогли у вирішенні проблем, що вимагають особливих знань і спеціальної кваліфікаці.
49. Я найняв людину, яка розбирає мою пошту і веде контроль за моїми телефонними дзвінками, а також стежить за різними поточними справами.
50. Я намагаюся якомога менше плодити паперів і викидаю якомога більше непотрібних паперів.
51. Я намагаюся брати одну і ту ж папір тільки один раз.
52. Я намагаюся відразу ж написати відповідь на більшість листів.
53. Я намагаюся, щоб верхня частина мого столу була звільнена для роботи і розміщую більшість важливих паперів в центр столу.
54. Всі мої речі мають свої певні місця (тому я витрачаю мінімум часу на їх пошук).
55. Я виділяю три години на місяць спеціально для того, щоб розібрати різні дріб'язкові справи.
56. По вихідних днях я намагаюся не думати про роботу.
57. Я досить часто розслабляюся і "нічого не роблю".
58. Я виходжу з того, що деяка частина мого часу неминуче буде витрачена на справи, що знаходяться поза мого контролю, але я не переживаю через це.
59. Під час роботи я намагаюся звести балаканину до мінімуму.
60. Я постійно придумую кроки, які можна прийняти зараз для реалізації моїх цілей.
61. Я постійно задаю собі питання: "Як зараз можна витратити час з найбільшою користю?"

Використвовуючи половину цих методів у мене набагато більше стало вільного часу, все втигаю зробити вчасно та грамотно планувати робочий день!

Використувуйте і Ви!